Нобелівський лауреат розніс хайп Дженсена Хуанга та Сема Альтмана про AI-продуктивність

Нобелівський лауреат 2010 року Крістофер Піссарідес, який отримав свою нагороду за реальне розуміння ринку праці, вирішив зіпсувати свято техногігантам на економічній конференції в Ньюкаслі та в інтерв'ю для Bloomberg. На його думку, штучний інтелект не поверне західні економіки в епоху стрімкого зростання продуктивності, бо реальний світ влаштований дещо складніше за програмний код.

Він вказує на банальне структурне обмеження: у тій же Великій Британії до сорока відсотків робочих місць взагалі ніяк не перетинаються з AI. Неможливо попросити ChatGPT перестелити ліжко в готелі, нагодувати старенького пацієнта в лікарні чи налити бокал пива в пабі. Оскільки ефективність у цих величезних сферах послуг залишиться незмінною, сподіватися на загальне економічне диво — це все одно, що намагатися розігнати старий віз за допомогою неонової підсвітки.

Щоб досягти тих темпів зростання, про які солодкоголосо співають кремнієві євангелісти, сектори на кшталт фінансів та консалтингу мали б показати якийсь абсолютно фантастичний, майже магічний стрибок ефективності. Натомість Піссарідес відкрито розкритикував заяви керівника Nvidia Дженсена Хуанга та боса OpenAI Сема Альтмана, наголосивши, що наразі жодних реальних статистичних доказів зростання продуктивності через AI просто немає.

Цікаво, що ще три роки тому професор сам оптимістично фантазував про те, як AI подарує людств у чотириденний робочий тиждень. Тепер реальність змусила його помітно зменшити оберти. Його скепсис підтверджують і свіжі дослідження аналітиків з PwC, які підрахували, що сімдесят п'ять відсотків усієї економічної вигоди від AI зараз осідає в кишенях лише двадцяти відсотків компаній. Це ті поодинокі гіганти, які змогли повноцінно інтегрувати технологію у свої бізнес-моделі, поки всі інші просто купують дорогі підписки на модний автозаповнювач тексту.

Казка про безтурботну автоматизовану економіку тріщить по швах під тиском базової математики та фізичного світу. Поки керівники технологічних корпорацій продовжують продавати красиві обіцянки заради зростання вартості своїх акцій, людство залишається прив'язаним до реальних робочих місць, де потрібні живі руки, перетворюючи AI-революцію з промислового прориву на дорогу іграшку для офісного планктону.

Джерело: Bloomberg